ПОЛОЖЕННЯ

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою Директор КЗ «Дунковицький ЗЗСО І-І ст.»

(протокол № __ від _________2020 р.) _______В Ю. Мигович

Голова педагогічної ради______В Ю. Мигович наказ № __ від _________ 2020р

.

ПОЛОЖЕННЯ


ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

У КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ДУНКОВИЦЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІ СТУПЕНІВ»

1. Загальні положення

1.1 Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю КЗ «Дунковицький ЗЗСО І – ІІ ст.». Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти вКЗ «Дунковицький ЗЗСО І – ІІ ст.»розбудовується на виконання статті41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

  • автономія закладу освіти;
  • академічна доброчесність;
  • академічна свобода;
  • гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
  • гуманізм;
  • забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
  • демократизм;
  • державно-громадське управління;
  • доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
  • людиноцентризм, дитиноцентризм;
  • постійне вдосконалення освітньої діяльності;
  • свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
  • урахування впливу зовнішніх чинників;
  • цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є:

  • гарантування якості освіти;
  • формування довіри громади до закладу освіти;
  • постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на керівника закладу освіти.

ІІ.Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в гімназії є:

  • політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ.Політика та процедури забезпеченнявнутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

3.1.створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

3.2.забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

3.3.забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

3.4.створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

3.5.запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

3.6.застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

3.1.Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV);

3.2.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління заклад освіти має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

  • сучасна мережа Інтернет;
  • технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
  • ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
  • єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
  • доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);
  • інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.3.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпечений такими ресурсами, як:

  • Державний стандарт загальної середньої освіти;
  • типові освітні програми;
  • статут закладу освіти;
  • стратегія розвитку закладу освіти;
  • річний план роботи закладу освіти;
  • освітня програма закладу освіти;
  • штатний розпис закладу освіти;
  • календарно-тематичне планування;
  • методики та технології організації освітнього процесу;
  • методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • система матеріального та морального заохочення;
  • план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.4.Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

  • організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
  • облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
  • забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
  • застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
  • створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);
  • адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
  • реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
  • здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

3.5.Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти передбачає:

  • розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в гімназії та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.6.Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

  • система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

  • Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
  • Опитування:

–анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

–інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

–фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

  • Моніторинг:

–навчальних досягнень здобувачів освіти;

–педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

–спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

  • пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
  • анкети (для педагогів, учнів, батьків);
  • бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).
  1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

4.1.Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

4.2.Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.

4.3.За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
  • відмова в присвоєнні педагогічного звання;
  • позбавлення присвоєного педагогічного звання;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

4.4.За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у закладі освіти визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

5.1.Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

5.2.Навчальні досягнення учнів другого класу підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів другого класу здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

5.3.Навчальні досягнення учнів третього класу підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації оцінювання учнів 3 та 4 класів, які вчаться за новим стандартом.Вони є внаказі МОН №1146 від 16 вересня.

5.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

  • з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
  • з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

  • з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

5.5.Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

5.5.Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в закладі освіти, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 №1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України№221 від 18.02.2019).

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

6.1.Вимога1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1.Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2.Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3.Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5.Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6.Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

6.2.Вимога2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2.Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

6.3.Вимога3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1.Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2.Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3.У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

6.4.Вимога4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1.Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2.Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

VII.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

7.1.Вимога1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

7.2.Вимога2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

7.3.Вимога3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

7.4.Вимога4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

7.5.Вимога5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

VIIІ.Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу освіти за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі освіти.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях.Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

  • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
  • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).
  1. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).
  2. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: керівник, його заступник, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, бібліотекар, медична сестра, члени ради закладу освіти, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.
  3. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).
  4. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.
  5. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
  6. Педагогічна рада розглядає на своїх засіданнях питання освітнього процесу, зокрема забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Колегіальність рішень педагогічної ради має велике значення для формування атмосфери співпраці у педагогічному колективі. Заклад освіти сприяє реалізації інноваційної роботи, що дозволяє забезпечити ефективність освітньої діяльності та створює умови для використання в освітньому процесі технологій, спрямованих на підвищення рівня навчальної мотивації здобувачів освіти.
  7. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі освіти.

ІХ. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

  1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
  2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
  3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
  4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.
  5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
  6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
  7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
  8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.
  9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу
  10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.
Кiлькiсть переглядiв: 68

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.