Виховні години під час карантину про булінг



Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти ...

Виховна година для учнів 3 класу

«Скажи - “НІ!” булінгу»


Мета

- навчальна: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу;

- виховна: виховувати почуття власної гідності;виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства;

- розвивальна: розвивати навички протидії соціальному тискові; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Результати навчання

Наприкінці заняття учні:

  • Розуміють значення поняття «булінг»;
  • Вміють відрізнити булінг від гумору;
  • наводять приклади позитивного і негативного впливу однолітків;
  • розповідають, як можна відстояти власну думку;
  • називають способи протистояння насиллю у своєму середовищі;
  • демонструють уміння казати «Ні» на пропозиції однолітків.

Обладнання і матеріали

Класна дошка,плакат або фліпчарт і магніти.

Картки червоного і зеленого кольорів для кожного учня.

Роздруковані додатки 1 і 2.

Структура виховної години (45 хв)

№ з/пВид роботиЧас, хвРесурсне забезпечення
І.Організаційний момент1----
ІІ.Інтерактивна вправа «Чим ми схожі?»5-7---
ІІІ.Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"3---
IV.Інтерактивна вправа на перевірку розуміння поняття булінгу “Так” -Ні!”2Картки червоного і зеленого кольорів для кожного учня.
V.Завдання на розвиток вміння розпізнавати булінг, його форми.10Примірник фрагменту тексту «Як Незнайко складав вірші» для кожного учня.
VI.Інформаційне повідомлення “Як впоратись з ситуацією, коли тебе цькують”.4“Куточок допомоги” (плакат, який можна почепити в класі, або фліпчарт) поради”Як впоратися з ситуацією самостійно” на окремих смужках паперу
VII.Вправа "Я зможу допомогти"15Картки з ситуаціями
VIII.Підсумок заняття2---

Хід виховної години

І. Організаційний момент

Вчитель:Створимо гарний настрій. Знайдіть мовчки очима сусіда і посміхніться йому так, щоб стало приємно і йому, і тобі. Спасибі за позитивний настрій.

ІІ. Інтерактивна вправа«Чим ми схожі?»

Діти стоять у колі. Вчитель запрошує в коло одного з учнів на основі якої-небудь схожої риси. Наприклад: «Марічко, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас з тобою однаковий колір волосся ». Марічка виходить в коло і запрошує наступного учня, називаючи його по імені. Гра продовжується до тих пір, поки всі не опиняться в колі.

Вчитель:

Обговорення:

  • Всі учасники вправи по черзі опинилися в центрі кола. Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас?
  • Чи хвилювалися ви, коли кожного наступного разу вас не обирали?
  • Чи важко було тому хто стояв у центрі кола знайти схожу рису в іншому?

ІІІ. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Вчитель:Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Мотивацією до булінгу, або цькування стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

IV. Інтерактивна вправа на перевірку розуміння поняття булінгу “Так” -Ні!”

Роздайте дітям картки червоного і зеленого кольорів. Зачитайте ситуацію та запропонуйте підняти червону картку, якщо йдеться про негативний вплив однолітків, або зелену, якщо — про позитивний.

  • Однокласники разом сміються з жарту, який розповів їх товариш.
  • Однокласники сміються зі свого друга,тому що він забудькуватий.
  • Дівчата грають на перерві в командну гру і не беруть свою однокласницю
  • Однокласниця принесла цукерки і ділиться ними зі своїми друзями
  • На змаганнях капітан команди вибирає учасників
  • Однокласниця поширила неправдивий допис в соцмережах про їх товаришку.

V. Завдання на розвиток вміння розпізнавати булінг, його форми.

Вчитель:Прочитайте уривок «Як Незнайко складав вірші» М.Носов. (Додаток 1).

Обговорення

  • Поміркуйте чому друзі образились на Незнайкові вірші?
  • Який вид цькування використав Незнайко?
  • Чому не варто дражнити інших?

Висновки.У кожної людини є свої, індивідуальні рівні сприйняття гумору чи здатності до кепкування , тому варто подумати чи доречно буде пожартувати у ситуації у якій ви знаходитесь.

VI. Інформаційне повідомлення “Як впоратись самостійно, коли тебе цькують”.

Вчитель : Дітки, зараз ми з вами зачитаємо поради,які можуть допомогти нам впоратися з ситуаціями,коли ми зазнаємо тиску або цькування. Щоб у складних ситуаціях ми почували себе безпечно ми збережемо ці поради і почіпимо їх на “куточок допомоги”. Він стане нам у нагоді,коли ми будемо розгублені чи через емоції забудемо, як правильно вчинити.

(Дітки виходять до дошки і зачитують поради. Потім прикріпляють їх у “куточок допомоги”)

Як впоратися з ситуацією самостійно

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

VII. Вправа "Я зможу допомогти"(Додаток 2).

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

(Попередньо потрібно поділити учнів на 3 підгрупи)

Вчитель: Ви працюєте у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі з нашого “куточка допомоги”.

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то у чому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

3. Які б поради ви би радили застосувати героям?

(Наголосіть на необхідності звертатися до дорослих для того, щоб припинити насилля).

VIII. Підсумок заняття:

Вчитель:Ви, напевно, знаєте дітей, яким подобається демонструвати

свою силу. Вони обирають когось слабшого і починають кривдити: дражнити, розпускати про нього плітки чи навіть штовхати, бити, псувати його речі.

Ви маєте знати, що все це — не забавки, а ганебні прояви насилля, яке є дуже небезпечним для всіх його учасників. Діти, які стають жертвами насилля, почуваються жахливо. Вони починають гірше вчитися, часто хворіють, відмовляються ходити до школи. Однак і ті, хто їх ображає (агресори),

даремно вважають себе героями. Насправді їх ніхто не любить. У них немає справжніх друзів, а є лише підлабузники, які бояться стати наступними жертвами. Ті, хто мовчки спостерігає і не втручається у конфлікт, звикають миритися з несправедливістю і коритися злу. Якщо ви стали жертвою або свідком насилля, ніколи не терпіть цього! Розкажіть про все дорослим, яким довіряєте: батькам, учителеві, шкільному психологові. ВИСНОВОК: Відмінності доповнюють і збагачують суспільство. Щоб жити в світі, людям треба навчитися жити, вирішуючи проблеми і завдання на основі взаєморозуміння.

І пам’ятайте одну і заповідей Божих : “Люби ближнього свого як самого себе”.

Додаток 1.

Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати
вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс. Нарешті вірш був готовий, і він сказав:
— Послухайте, братці, якого вірша я склав.
— Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі.
— Це я про вас склав,— признався Незнайко.— Ось про Знайка слухайте:
Знайко йшов гулять на річку,
перестрибнув через овечку.
— Що? — закричав Знайко.— Коли це я стрибав через овечку?
— Ну, це тільки у віршах так говориться, для рими,— пояснив Незнайко.
— Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко.
— Звичайно,— відповів Незнайко.— Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є.
— От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко.— Ану, що ти там про інших склав?
— Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко.
Поспішайко був голодний, він прас холодний.
— Братці! — закричав Поспішайко.— Що він про мене вигадує! Ніколи я холодної праски не ковтав.
— Та ти не галасуй,— відповів Незнайко.— Це я просто для рими сказав, що прас був холодний.
— Та я взагалі праски не ковтав — ні холодної, ані гарячої! — кричав Поспішайко.
— А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька.
В Якосьбудька під подушкою
лежить солодкая пампушка.
Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав:
— Брехня! Ніякої пампушки тут немає.
— Ти нічого не розумієш у поезії,— відповів Незнайко.— Це для рими так говориться, що лежить, а насправді не лежить. Ось ще про Пілюльку склав.
— Братці! — закричав Пілюлька.— Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше на всіх?
— Досить! — закричали всі.— Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнилки.
Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали:
— Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає.
— Не треба! — кричали інші.— Ми не хочемо.
— Ну, якщо ви не хочете, то я піду прочитаю сусідам,— сказав Незнайко.
— Що? — закричали тут усі.— Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити.
— Ну, гаразд, братці, не буду,— згодився Незнайко.— Тільки ви не сердьтеся на мене.
Відтоді Незнайко більше не складав віршів.

Додаток 2.

Ситуація 1.

Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

Ситуація 2.

Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Він проспав і похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

Ситуація 3.

Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

Сашко одягає свою куртку. В цей час підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, а потім наважується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.


4 клас


Булінг(bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування)— це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Ознаки булінгу
Типовими ознаками булінгу є:
  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Види булінгу
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — потрібно негайно діяти.
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу
  1. Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.
  2. Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
  3. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
  4. Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
  5. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.
Що робити, якщо ваша дитина агресор
  1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
  2. Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
  3. Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
  4. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
  5. Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

5 клас


Вих. год

  1. Тема : "Світ без насильства"
  2. "Шкільний булінг і толерантність суспільства"

6 клас


1. Урок - виховна година "Стоп: булінг!"

Мета: вироблення нульової толерантності до проблеми булінгу; розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля; навички надання й отримання допомоги.
Тривалість: 45 хв.
Обладнання і матеріали:
- комп’ютер, проектор для перегляду відео;
- відеоролики (1-2) для різних вікових груп;
- папір, олівці або ручки, котушка ниток;
- роздаткові матеріали (буклети, плакати, наліпки, карточки для комунікації).
План уроку
  1. Вправа «Метод розстановки сил» (зробити на перерві перед початком уроку).
  2. Перегляд відеороликів про булінг (10 хв.).
  3. Обговорення теми (15 хв.).
  4. Гра «Це булінг?» (для 1-8 класів), (5 хв.).
  5. Робота з формулою «stop-talk-walk» (10 хв.).
  6. Підведення підсумків заняття, гра «Павутинка» (5 хв.).
Метод розстановки сил
Перед початком уроку попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Отриману інформацію передайте вчителю. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім. Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.
Хід уроку
Доповідач(заходить до класу, де сидять учні, і коли всі зайдуть до класу – зачиняє двері і на дверях вішає плакат з червоним знаком «STOP БУЛІНГ»):«Відтепер наш клас – зона, вільна від булінгу. Ми ж не впустимо злих булі до класу, правда?»
(Представляється і починає урок.)
Доброго дня! Мене звати…, я …. І сьогодні ми з вами поговоримо про булінг. Як ви вважаєте, що таке булінг (цькування)?
(Просить дітей пояснити, як вони розуміють поняття «булінг».)
Так, дійсно, кожен з вас має рацію. Якщо підсумувати усе що ми сказали, виходить, що булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується фізичним і психологічним тиском.
А давайте дізнаємося, звідки взялося це незвичайне слово «Булінг». Це слово прийшло до нас із англомовних країн, де словом «bully» називають хулігана, забіяку, задираку, тобто людину, яка поводиться недобре, ображає інших та пакостить.
Я пропоную нам подивитися декілька відеороликів, в яких розповідається про шкільний булінг і побачимо, як же він виглядає. Адже деколи ми можемо навіть не розуміти, що те, що відбувається з нами – це булінг.
(Дивляться відеоролики.)
Обговорення теми
Доповідач:Отже, щойно ми з вами переглянули два відеоролики, які висвітлюють проблему булінгу серед школярів. Давайте обговоримо підняті в мультфільмах теми та трохи більше дізнатися про таке явище, як булінг.
Ситуація з булінгом в Україні доволі невтішна. У2017році 7 з 10 дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою або свідком). Крім того, існують різнівиди булінгу:
  • фізичний (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка особистих речей);
  • психологічний (обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або національність, виключення інших із групи, розповсюдження пліток або чуток);
  • кібербулінг (новий вид булінгу, який виник з приходом в наше життя соціальних мереж: образливі повідомлення з погрозами, відредаговані фотографії, блокування акаунтів, навіть шантаж).
Багато хто не надає булінгу значення. Але насправді це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, яка з часом переростає в насильство. А фізичне насильство є злочином, за вчинення якого наступає кримінальна відповідальність.
Кримінальна відповідальність за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень наступає з 14 років, і за це передбачено покарання у вигляді обмеження чи навіть позбавлення волі. Якщо дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, адміністративна відповідальність покладається на батьків.
Але самим покаранням за фізичне насильство неможливо охопити усю шкоду від булінгу. Наразі неможливо покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують їхнього однокласника. Але словесне цькування також спричиняє небезпечні наслідки – низька самооцінка, самотність, депресія і навіть спроби вчинити самогубство.
Зовсім недавно до Верховної Ради України внесли пропозицію закріпити поняття булінгу та встановити відповідальність за булінг, а також за приховування випадків булінгу вчителями та керівництвом шкіл у вигляді штрафу.
Батькам та друзям буває дуже складно зрозуміти, що їх діти чи товариші стали жертвами булінгу, адже зазвичай вони нікому не розказують їх про свою проблему. Більшість жертв булінгу – це сором’язливі діти, які бояться говорити про свої хвилювання. Але завжди можна придивитися до зовнішніх ознак та поведінки дитини:
  • їй надсилають електронні листи та повідомлення з погрозами, публікують образливий контент на її сторінках в соц. мережах;
  • іграшки та особисті речі поламані та зіпсовані;
  • її одяг, зошити та підручники часто брудні та розірвані;
  • можна побачити синці і подряпини на тілі або жувальну гумку в волоссі.
Запам’ятайте, якщо у вашого знайомого є ці або інші ознаки – необхідно невідкладно повідомити дорослих про те, що він може бути жертвою булінгу! Булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення.
Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити,—не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні.
Отже, ми поговорили про проблему булінгу в Україні, визначили його ознаки, а також дізналися, чому виникає булінг. Тепер давайте пограємо. Розділімося на 3 команди. Перша гра називається«Це – булінг?». У ході гри ви спробуєте відрізняти дружні піддражнювання від булінгу.
(Доповідач роздає учням склеєні смайлики. Жовтий смайл – не булінг. Червоний – булінг. Далі зачитує ситуації з карток, а учні показують відповідний смайлик (булінг чи не булінг).)
Доповідач (підсумовує):Отже, ми побачили, що булінг суттєво відрізняється від типових конфліктів і непорозумінь між друзями або однокласниками. Булінг — це якщо:
• людині завдали болю, принизили фізично або словесно;
• така поведінка повторюється, хоча може статися й один раз;
• це було зроблено навмисно;
• людина, якій заподіяли шкоду, не може сама захистити себе.
А тепер я поділюся з вами секретною формулою, яка допоможе попередити направлену на вас агресію. Цікаво? Формула називається«stop-talk-walk». Мені потрібно 2 бажаючих. Хто хоче спробувати?
(Доповідач обирає пару для участі, ділить ролі (агресор і жертва)
і зачитує класу правила.)
І так, формула«stop-talk-walk»дуже проста. Коли «булі» починає провокувати конфлікт або розпалювати ворожнечу, потрібно виконати три простих кроки:
STOP: Зберігайте спокій! Ввічливо зупиніть кривдника, намагайтесь уникнути сварки. Ні в якому разі не вступайте з ним в бійку.
TALK: Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу. Зазначте прямо, що вам не подобається подібне ставлення до себе, і ви не збираєтеся цього терпіти. Повідомте агресора, якщо він не припинить свою поведінку, ви будете змушені повідомити дорослим (вчителям, батькам).
WALK: Якщо є можливість, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть.
(Діти починають працювати з формулою: одна вигадує ситуацію і починає зачіпати іншу, в той час як інша з допомогою доповідача спокійно і ввічливо відповідає згідно з формулою. Потім вони міняються ролями і повторюють гру.)

Підведення підсумків заняття

Доповідач (просить всіх підвестися і стати в коло.)
Отже, ми з вами з’ясували, що називають булінгом, як його розпізнати і що робити в ситуації булінгу. Не треба соромитися зізнатися іншим, що ви страждаєте. Ви можете сказати про це дорослим, яким ви довіряєте, старшим товаришам, вчителям або шкільному психологу. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати інші діти.
Ви маєте знати, що#булитинекруто. Зовсім не круто! Було б набагато ліпше, якби люди замість булінгу робили щось добре один для одного. Давайте об’єднаємося в єдине ціле – в паутинку на знак того, що ми разом виступаємо проти булінгу.
(Доповідач дає учням клубок і просить у довільному порядку передавати його із рук в руки, тримаючи частину нитки в себе, поки не обплутає усіх дітей.)
2. Інформація - довідка "Булінг" (для учнів та їх батьків)
Булінг — це прояв нетерпимості до прав людини і форма насильства, де постраждати може будь-хто, незалежно від гендерної ідентичності та віку. У школі від булінгу страждають як хлопці, так і дівчата. Жертвами цькування можуть стати навіть вчителі. Булінг суперечить таким базовим поняттями як толерантність, права людини, взаємоповага.
ЗаданимиДитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в Україні 67% дітей від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, а 24% дітей були жертвами цькування. Крім того 40% опитаних дітей соромляться говорити про цькування, а 22% вважають це нормальним явищем.
Як розпізнати прояви булінгу і що робити дітям, вчителям, батькам розповіла практикуюча психологиня Сватівської гімназіїОльга Середа. Їй 27 років. Закінчила Харківський педуніверситет. У школі працює п’ятий рік.
Що таке булінг і яким він буває
Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування). Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг буває:
  • фізичний— нанесення тілесних ушкоджень;
  • економічний— навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
  • психологічний— образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
  • сексуальний— жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
  • кібербулінг— це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.
Які ознаки булінгу і як довго він триває
Не варто булінг плутати із конфліктом. Конфлікт — це тимчасове непорозуміння між людьми через різні погляди стосовно того чи іншого питання. Сторони конфлікту зазвичай не мають фізичної або іншої переваги один над одним на відміну від булінгу, коли кривдник обирає слабшу за себе людину.
У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі. Ознакою булінгу є систематичність дій, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію у колективі.
Тривати булінг може тиждень чи місяць, а може й довше. Все залежить від того, як себе поводять не тільки постраждалий чи кривдник, а і спостерігачі, які соромляться чи бояться сказати про прояви булінгу. Інколи спостерігачі не кажуть про це, бо підтримують самого булера.
Причини, що спонукають до булінгу
Все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Здебільшого булер так самостверджується в колективі. Ще сьогодні подається багато негативної інформації по телевізору чи в інтернеті, агресивні комп’ютерні ігри теж можуть спонукати дитину до агресивної поведінки. Також причиною подібної поведінки може бути насильство в сім’ї. Коли батьки змушують дитину робити те, чого вона не хоче. Навіть якщо дитина стала тільки свідком такого насильства, все одно в подальшому вона «переносить» цей негатив на інших.
Як розпізнати, що дитина стала об’єктом булінгу і що робити
Зазвичай від булінгу страждають діти, які відрізняються від інших — кольором волосся, може якимись фізичними вадами. Хоча потерпілими можуть стати не тільки фізично слабші чи менш обдаровані діти. Навпаки, вони можуть гарно вчитися, бути інтелектуально розвиненими, але, наприклад, одягатися не дуже привабливо. А буває причиною булінгу стає заздрість з боку однолітків.
Насамперед вчителі і батьки повинні звернути увагу на зміни у поведінці учня чи учениці:
  • замкнутість, поганий настрій та пригніченість;
  • погіршення успішності в навчанні;
  • не бажання ходити у школу або дитина ходить до школи іншим шляхом;
  • нестандартні розмальовки в зошитах чи на руках дитини.
Батьки повинні любити дитину. Якщо дитина міняється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не покарають за якісь дії.
Як не допустити проявів булінгу в школі
Школа один із основних агентів гендерної соціалізації дитини. Саме на вчителях та вчительках лежить відповідальність за те, щоб вчасно виявити прояви булінгу і попередити його наслідки.
Для цього потрібно:
  • постійно вести роз’яснювальну роботу серед учнів усіх вікових категорій. Проводити теоретичні та практичні навчання. Для найменших школярів — це заняття у вигляді гри з використанням інноваційних технологій. Під час тренінгів та практичних уроків вчити дітей слухати один одного, поважати іншу думку і разом знаходити правильне рішення;
  • у випадку проявів булінгу не треба замовчувати проблему, інакше це може привести до шкоди фізичному або психічному здоров’ю дітей;
  • проводити тренінги з питань протидії булінгу для вчителів, адже вони теж можуть стати його жертвами з боку школярів.
Куди звертатися по допомогу
Дитина, яку переслідують у школі, має розповісти все батькам. Також вона може звернутися по допомогу до директора школи, класного керівника чи шкільного психолога. Діти і батьки можуть звернутися до служби у справах дітей при райдержадміністрації, а також до Сватівської поліції за номером 102 або 3-19-05, а також за мобільними телефонами:0507072778,0681561793.
Ще в Україні існує єдиний контакт-центр юридичної допомоги, куди можна зателефонувати за номером0 800 213 103. Центр працює цілодобово, а дзвінки безкоштовні.
Якщо дитині необхідна психологічна допомога — слід звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером116 111чи на національну «гарячу лінію» із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації —116 123(для дзвінків з мобільного).
Відповідальність за булінг
Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до1700гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом від1700до3400гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
Якщо дітям, які вчинили булінг, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу від 850 до1700гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Є покарання за приховування фактів булінгу. Якщо керівник школи не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до1700гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% від заробітку.
Які можуть бути психологічні наслідки для учасників булінгу
Для тих, кого булять
Для постраждалої дитини великим стресом шкільного булінгу є виключення її з групи. Формально вона перебуває в колективі, а насправді — живе поза ним. У дитини формується занижена самооцінка. Зазвичай постраждалі від шкільного насилля в дорослому житті відчувають постійну тривогу і невпевненість у собі.
Також у потерпілих від шкільного насилля штучно формується ненависть до людей. У крайньому випадку це може призвести до того, що у дорослому житті людина прагнутиме помсти, у тому числі і фізичної розправи. І об’єктами помсти можуть стати сторонні люди.
Ще жертви шкільних знущань схильні до депресій. А це формує іншу крайність — самогубство.
Для тих, хто булить
Переслідувачічерез перебільшення власного значеннянеадекватно сприймають норми і правила в колективі. Вони переконані, що можуть змінити їх на власний розсуд. У дорослому житті такі люди не сприйматимуть правила будь-якого колективу. Близько 60% ініціаторів шкільних знущань отримують судимості уже в молодому віці. Більшість з них у дорослому житті стають злочинцями.
Переслідувачам складніше отримати гарну освіту. І навіть якщо вони її отримали, в подальшому колишні булери можуть стати авторитарними керівниками. Переслідувачі, як правило, мають низьку здатність доемпатії
. Тому почуття інших для них не важливі. Булери в дорослому житті можуть залишитися без друзів.
Для спостерігачів
Свідки булінгу часто стають екстерналами — людьми, які залежать від думки інших і завжди займають позицію підкорення. На психологічному рівні спостерігачі бояться стати наступною «жертвою» і не можуть протистояти кривднику через самозбереження. У дорослому житті такі люди зазвичай песимістичні, позбавлені можливості розвиватись, не здатні поставити перед собою якусь мету, щоб її досягти.
---
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
3. Пам'ятки "Як упоратися з булінгом"
Прості 5 кроків, які допоможуть дитині впоратися з булінгом
Немає універсального й швидкого рішення, проте є п’ять кроків, які точно варто зробити, щоби впоратись із булінгом.
Якщо ти в ситуації булінгу:
  1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
  2. Звернися по правову допомогу. Зателефонуй до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером0 800 213 103.
  3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
  4. Якщо трапилася будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся по допомогу до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
  5. Поговори зі шкільним психологом або звернися на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером0 800 500 225– для стаціонарного телефона,116 111– для мобільного).

7 клас


«Скажи - “НІ!” булінгу»

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Мотивацією до булінгу, або цькування стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Булінг– це агрессивна поведінка, щозазвичайповторюється. Вона має за мету завдатишкоду, викликати страх аботривогу, або ж створитинегативнесередовище у школі для іншої особи. Булінгвиникає у ситуації, в якійіснуєреальнийчиуявний дисбаланс сил. Конфліктвиникає, коли міждвомачикількома особами існуєнезгода, розбіжність думок аборізні погляди.

При конфліктікожна особа вільновисловлюєсвої погляди і дисбалансу сил немає.Кожна особа відчуває, щоможевільнозаявити свою точку зору.

Конфліктстаєбулінгом,лише коли вінповторюєтьсязновуізнову, ііснує дисбаланс сил. З часом можез’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфліктізагострюєконфлікт. Особа, наякуспрямованийагресивнийконфлікт, можепочуватися все меншездатноювисловити свою думку і все більшебезсилою. Саметодінегативнийконфліктможе перейти у булінг.

Форми булінгу

Фізичний– завданняударів, штовхання, пошкодженняабокрадіжкавласності;

Психологічний– виключенняіншихізгрупичирозповсюдженняплітокабо чуток

  • Усна (словесна)– обзивання, глузуванняабовисловлювання, якимиображається стать, раса
  • Письмова– написання записок абознаків, щоєболючимичиобразливими
  • Електронна (загальновідома як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливихкоментарівзвикористаннямелектронноїпошти, мобільнихтелефонів (наприклад, надсилання СМС) ісайтівсоціальних мереж.

Пам'ятка для жертвибулінгу:

1. Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливоюлюдиною, навітьзагресивноналаштованимидо тебе членами колективу. 2. Не принижуйінших: не обзивайся, не бийся, не погрожуй. 3. Захитайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, щоможешпостоятиза себе. 4. Наберисятерпіння: те, щовідбулося, не триватимедовго. 5. Розбирайся в причинах, але не займайсясамознищенням, не звинувачуй себе ні в чому. 6. Говори впевнено, алетактовно, коли розмовляєшізбулером, стій прямо, поводьсяспокійно, не бійся, не кричи йтимбільше не провокуйбійку. 7. Кажи «НІ» й не почувайсявинним. 8. Шукайпідтримки в працівниківнавчального закладу, друзів, батьків. Вони допоможутьтобівистояти. 9. Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Цедопоможешвидшеприпинитипротиправнідії. 10. Звертайся до компетентнихорганів, щомаютьзахищатитвої права, отримуйінформаціющодовласногозахисту. І пам'ятайте: якими б прикрими не булизнущання для вас івашої род



9 клас


Анкетування:

1. Скільки вам років?

2. Ваша стать: дівчина, хлопець.

3. Як виставитеся до різнихпроявівнасильства?

4. Чи допускав хто-небудь по відношенню до вас насилля?

• Так • Ні

5. Які прояви насиллявизазнали по відношенню до себе?

• Фізичне • Емоційне

• Сексуальне • Жодного

6. Допускав хто-небудьнасилля в сім'їщодо вас?

• Так • Ні

7. Чивідчуваливижорстокеповодження з боку друзів, однолітків, дорослих?

• Так

• Ні

8. Чинамагалисяви себе захистити?

• Так

• Ні

9. Чиспостерігаливинасилля в сім'їщодоіншихчленівродини?

• Так

• Ні

10. По відношенню до кого булонаправленежорстокеповодження в сім'ї?

• До мами • До батька

• До дідуся • До бабусі

• До брата • До сестри

• До тварин

11. Які вас огортаютьпочуття, коли вам доводиться бачитижорстокенасилля?

• Страху • Ненависті

• Злості • Незахищеності

• Жахливості • Провини

• Сорому • Співчуття

• Байдужості • Жалості

Пам'яткадітям

  1. Пам'ятайте, щонасильство над вами,

здійснене вашими батьками, не є нормою життя.

Насилля — неприпустимаріч у стосунках людей.

2 У сім'ї вимаєте право на те, щоби до вас

ставилися з повагою, не ображали.

3. Пам'ятайтенеобхідні правила безпеки, зокрема:

неварто тут же кидатися на допомогу, коли татоб'є маму,

особливо коли він — ізнебезпечними предметами в руках;

вашезавдання — якомогашвидшесховатися,

залишитидомівкувзагалі — на допомогупокличтедорослих,

якікращезнають, як діяти за таких обставин.

4. Ви маєте право на захист, якщонавітьнайрідніші люди

принижують вашу гідність.

5. Поділітьсясвоїми проблемами з учителем,

класнимкерівником, психологом,

соціальним педагогом; зверніться до міліції.

6. Не вірте в погрози з боку кривдників.

7. Ви маєте право висловлювати й відстоювати свою думку.

Чітко й однозначно висловлюйтеосудщодонасильницької

поведінкивзагалі.

8. Знайте: коли вас постійноконтролюють, принижують, примушують до чогось, використовують у спілкуванні

з вами лайливі слова — ценасильство.

9. Не вважайте, щови заслужили на такеставлення з боку дорослих. Ніхто, у тому числіваші батьки, рідні, не мають права принижувати вас, поводитисяжорстокостосовнодитини — цекарається законом. У Сімейномукодексі (ст. 150, ч. 7) написано: «Забороняютьсяфізичніпокараннядітей батьками та іншівидипокарань, якіпринижуютьлюдськугідність. Дитинаможе подати позов до суду, до громадськихорганізацій, якщовиховання не належне».

10. Навчітьсярозрізнятипоняття «добро»і «зло».

Усе, щопринижуєлюдськугідність, — зло, усе, щовозвеличуєгідністьлюдини, — добро.


Педагог-організатор

План заходів “Протидія та попередження булінгу в закладах освіти”

КЗ “Дунковицький ЗЗСОI-IIcт”


Назва заходуТермін виконанняВиконавці
1.Моніторинг учнів, батьків, працівників щодо вивчення причин та умов виникнення ймовірних ризиків прояві протиправної поведінки учасників освітнього процесу.До17.04.2020р.Педагог –організаторСоц.психолог
2.Провести інформаційно-просвітницькі заходи щодо протидії булінгу в освітньому середовищі:
  • Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити;
  • Жертва у дитячому колективі. Як навчити школяра протидіяти булінгу;
  • Коли вашу дитину цькують. Посібник для батьків;
  • Мова знущання: як відрізнити булінг від стьобу?;
  • Проблема булінгу очима підлітка;
  • Поради для жертв шкільного цькування;
  • Психологічне та фізичне насильство у школі. Хто має відповідати за законом?
ПостійноПедагог –організатор,класні керівникиСоц.психолог
3.Провести місячник з протидії булінгу та насильства «Зупинимо булінг разом!»:
  • Перегляд мультфільмів з коментуванням:
Мультфільм «Жив собі чорний кіт»;Мультфільм «Про пташок»Мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»Мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину»
  • Стоп! Тут мій кордон або правила безпечної поведінки;
  • Це - моя територія!
  • Профілактика булінгу вучнівському колективі;
  • Перегляд мультфільмів з коментуванням, щодо кібербулінгу:
Мультфільм «Мобільні – це класно»;Мультфільм «Історія двох пар»Мультфільм «Ти також заблукав у цьому світі, як і я?»Мультфільм «Залежність від соціальних медіа»3D-анімація «Приклеєний»3D-анімація «Смартфонозалежність»Мультфільм «Технології та родина»
  • Булінг, мобінг, кібербулінг – профілактика в освітньому середовищі.
Протягом квітня.1-4клас.5-9 класПедагог –організатор.Класні керівники
4.Оприлюднити на дошці оголошень:
  • Телефон довіри;
  • Правила поведінки здобувачів освіти;
  • План заходів освіти, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
  • Процедури подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу в закладі освіти;
  • Порядок реагування на доведені випадки булінгу у школі та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
До17.04.2020р.Педагог -організатор
5.Створити комісію з розгляду випадків булінгу та оформити журнал реєстрації рішень комісії, які зберігаються у паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.До 10.04.2020р.Педагог –організаторСоц.психолог
6.Залучити громадські, батьківські, молодіжні організації, представників служб у справах дітей та ювенальної превенції.Постійно.Педагог -організатор
7.Взяти участь у он-лайн курсі «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти » за посиланням.До 10.04.2020Педагог -організатор
Зупинимо булінг разом!
Кiлькiсть переглядiв: 127

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.